Витрати часу на етапах проведення процедури тромболізісу

Витрати часу на етапах проведення процедури тромболізісу в умовах інсультного відділення ВОПНЛ ім.акад. О.І. Ющенка

 

Автори:  Височанська Т.Г., Височанський О.В., Вознюк Л.В.,  Гельман Г.Г.,  Карпенко Н.В., Костенко Т.В., Коробчук Н.В.,  Капітанчук І.В., Матіюк С.І.

 

Ціль: визначити витрати часу на етапах проведення процедури тромболізісу відповідно європейських стандартів.

 

Актуальність теми: Захворюваність  серцево-судинної системи у світі та Україні посідають одне  перших місць за розповсюдженістю, смертністю та інвалідністю. Щорічно переносять інсульт близько 16 млн. людей, з них помирають близько 7млн.  Згідно прогнозам, к 2030р. захворюваність на інсульт збільшиться на 25%, що зумовлено старінням населення планети і збільшенням розповсюдження в популяції факторів ризику мозкових інсультів. Третина інсультів виникає у людей працездатного віку.

 

Інсульт – поширена причина первинної інвалідності, тимчасової і\ або стійкої непрацездатності. У Росії та Україні рівень інвалідізації через 1 рік після перенесеного інсульту становить від 76% до 85%, тоді ж як у країнах Західної Європи  -20-30%. (Kalra L.,1994; Шахпаронова Н.В.,КадыковА.С.,2006), що свідчить про недостатній рівень організації лікувального та реабілітаційного процесу. Внаслідок інсультів щороку помирає близько 40 тис. мешканців України. Цей показник майже в 2р. більше, як в Європі, але менше, ніж в Росії.  

 

На основі вивчення патогенетичних механізмів розвитку мозкового інсульту за допомогою сучасних методів нейровізуалізації, біохімічних досліджень, а також даних доказової медицини сьогодні розроблені сучасні підходи  до ведення пацієнтів  з гострим порушенням мозкового кровообігу. При ішемічному інсульті – це терапія, спрямована на відновлення судинного русла (тромболізіс). Тромболітичну терапію відносять до розряду таких методів лікування, ефективність яких доведена крупними багатоцентровими дослідженнями.  Застосування цього методу дозволяє на 30% зменшити інвалідизацію пацієнтів.  В країнах з добре налагодженою системою надання допомоги пацієнтам з інсультом  тромболізіс проводиться в середньому в 20-24%. В Україні цей відсоток набагато нижче.

 

Основним церебральним тромболітиком  визнано альтеплазу (рекомбінантний активатор тканинного плазміногену  recombinant tisue plasminogen activator/ rtPA). Застосування зазначеної терапії з дотриманням рекомендацій є основним найбільш дієвим заходом тромболітичного лікування із доведеною ефективністю (клас рекомендацій 1, рівень А) (ESO, 2008). Тромболітична терапія безпечна й ефективна при застосуванні  в госпіталях будь-якого типу, якщо діагноз установлений  лікарем, що є фахівцем щодо інсульту, і комп’ютерна томографія  (КТ)  оцінюється досвідченим рентгенологом (Hill M.D., Buchan A.M., 2005; Bateman B.T. et a., 2006; Wahlgren N. et al., 2007; ESO, 2008).

 

Так, в Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І.Ющенка в 2004р. відкрито інсультне відділення для надання цілодобової ургентної допомоги мешканцям області. Належна організація надання допомоги пацієнтам з гострим порушенням мозкового кровообігу в умовах ВОПНЛ (наявність комп’ютерного томографа, можливість обстеження пацієнтів протягом доби, цілодобове чергування лікаря-невролога, наявність локального протоколу)  дала можливість впровадити  тромболітичну терапію в лікування пацієнтів з ішемічним інсультом.  Вперше процедура тромборлізісу була проведена  в 2007р.     

 

Матеріали та методи: Проведено аналіз історій хвороб пацієнтів, доставлених в «терапевтичне вікно»  в інсультне відділення ВПНЛ з грудня 2007р. по грудень 2011р.  Всі пацієнти доставлені машиною «Швидкої допомоги», в історіях хвороби зафіксовані терміни виникнення судинного епізоду, час звернення за медичною допомогою. В картці нотаток, яка заповнюється при обстеженні кандидата на проведення тромболізісу, відмічаються терміни доставки пацієнта в лікарню, огляду неврологом, проведення комп’ютерної томографії.

 

Рік Кількість пацієнтів. доставлених в «терапевтичне вікно» Виконано процедур Невідповідність протоколу
Геморагічний інсульт ТІА Інші причини
2008р. 21 2 (9,5%) 3 3 13
2009р. 26 6 (23,0%) 7 7 10
2010р. 64 14 (21,0%) 10 12 26
2011р. 80 18 (22,5%) 12 19 33

 

Пацієнтам після проведення нейровізуалізації \ верифікації ішемічного інсульту та відбору згідно протоколу застосовано проведення процедури томболізису. 

 

Процедуру проведено 40 пацієнтам (29 чоловік, 11 жінок). Серед них до 40 р. -1 пацієнт, від 40до 60р. -14 пацієнтів, від 61 до 70р. -15 пацієнтів, більше 70 р. – 10 пацієнтів. Було доставлено  мешканців м. Вінниці –27 чол.,  з  Вінницької області  -  13 чол.

 

Пацієнти –  кандидати на проведення процедури тромболізису транспортуються машиною «швидкої допомоги» згідно попередньої телефонограми по «зеленому коридору» поза приймальне відділення відразу в кабінет комп’ютерної томографії, де на пацієнта чекає черговий невролог. Уточнюються час та обставини виникнення судинного епізоду, проводиться оцінка стану пацієнта по відповідним шкалам (стан по шкалі ком Глазго, NIHSS), забір крові для аналізів. Після верифікації ішемічного інсульту пацієнту \ особам, які супроводжують пацієнта  надається інформація про можливе  застосування тромболітичної терапії та при погодженні – ознайомлення та підписання інформованої згоди.  При заповненні карти спостереження при проведенні тромболізісу фіксується час болюсного введення препарату «Актилізе». 

 

В результаті аналізу документації визначено наступні витрати часу:

 

Період «виникнення  судинного епізоду – СКТ»   в середньому складає 2год. 10хв. (Термін транспортування пацієнтів з районних лікарень Вінницької області склав від  2 год. до 4 год.). Транспортування мешканців м. Вінниці проходило в межах 50 хв.

 

Створення «зеленого коридору» для пацієнта – кандидата на проведення процедури  та огляд його черговим неврологом в кабінеті комп’ютерної томографії дає можливість не витрачати час на очікування проведення нейровізуалізації  та дозволяє суттєво скоротити витрати час на цьому етапі проведення процедури.

 

На період «двері СКТ – болюс» - за даними аналізу історій хвороб, в середньому  витрачено 50хв.+_10 хв. Це пояснюється наявністю у частини  пацієнтів підвищеного артеріального тиску, помірного психомоторного збудження, визначеної стресової гіперглікемії та витратами часу на їх адекватну корекцію відповідно протоколу.

 

Висновки: Запорукою успішного застосування процедури тромболізісу в лікуванні пацієнтів з ішемічним інсультом є чітке дотримання єдиних загальних рекомендацій. Аналіз отриманих даних диктує необхідність скорочення часу «двері – болюс». Створення відповідних локальних протоколів дозволяє наблизитись до європейських стандартів  надання допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом.