Що таке грижа міжхребцевого диску?

Хребет побудований з хребців, та міжхребцевих дисків, що сукупно виконують статико-динамічні функції хребта, таким чином дають людині можливість вільно рухатись. Міжхребцеві диски виконують функцію амортизаторів хребта. Всередині хребта наявний канал, він має назву хребтового каналу та захищає спинний мозок, який закінчується на рівні першого поперекового хребця. Нижче розташовуються тільки нервові волокна, що відходять від спинного мозку.

Хребтовий канал зазвичай настільки широкий, що численні нервові волокна легко знаходять там собі місце. Передню стінку каналу утворюють тіла хребців або, відповідно, міжхребцеві диски, зі сторін  та ззаду канал обмежений хребетними дужками, які з’єднуються зв’язкою (жовта зв’язка). Із часом у людини виникає дегенеративний процес у міжхребцевому диску, тобто він починає старіти. Це мало залежить від Вашого віку, оскільки існують фактори ризику раннього розвитку дегенерації (куріння, алкоголь, надмірна вага, постійне навантаження на хребет, спортивні та побутові травми, сидяча робота, генетична схильність). Міжхребцевий диск складається із фіброзного кільця та пульпозного ядра. Процес дегенерації (утворення грижі) розпочинається із пульпозного ядра – воно втрачає свої еластичні здатності та починає зсередини випинати фіброзне кільце. Як правило, випинання (або розрив) фіброзного кільця, у результаті цього тиску, відбувається у бік хребтового каналу, таким чином здавлюючи нерви, що відходять від спинного мозку. Тому  основними скаргами таких хворих є не тільки біль у спині але й біль у кінцівках.

Більшість протрузій міжхребцевих дисків можливо вилікувати консервативним шляхом. Проте, якщо біль знижує якість Вашого життя більш ніж протягом 4 тижнів, медикаментозне лікування протягом цього часу неефективне, або Ви відчуваєте слабкість у нозі, відчуваєте симптоми порушення функції сечовипуску, це є сигналом до хірургічного лікування.  Також, показанням до хірургічного лікування є секвестрована грижа – та яка прорвала не тільки фіброзне кільце а й задню продольну зв’язку. Через постійний тиск на нерви, що викликаний грижею міжхребцевого диску, можуть виникнути довготривалі або й незворотні ураження нервових закінчень, та як наслідок важка інвалідизація (відсутність рухів та чутливості у ногах, затримка або імперативні поклики до сечовипуску, стійкі порушення ходи та зниження якості життя).

Діагностика

В першу чергу пацієнт із наявністю хоча б одного із вищеперерахованих симптомів, звертається до лікаря за місцем проживання. При підтвердженні симптомів лікар повинен направити пацієнта на консультацію до невролога. Наявність клінічної симптоматики є приводом до проведення рентгенографії поперекового відділу хребта та призначення нейровізуалізаційних методів обстеження, таких як комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія.

В умовах нашої клініки є можливість виконати усі необхідні обстеження на сучасних апаратах.

Часто застосовується електронейроміографія – це метод, що досліджує ефективність передачі електричного імпульсу по нерву та його передачу на м’язи. Зниження швидкості передачі та втрата сили імпульсу свідчать про здавлення нерву. Також, електронейроміографією можливо підтвердити отриманий позитивний ефект від проведеного лікування чи операції.

Можливе лікування

Грижа міжхребцевого диску лікується як хірургічним так і медикаментозним шляхом. Медикаментозне лікування передбачає прийом знеболювальних, протизапальних, та протинабрякових засобів. Як правило, це досить серйозне та тривале лікування із багатьма компонентами, які по різному можуть впливати на Ваші органи та системи (можуть виникати ерозивні гастрити, кровоточиві виразки шлунку, реактивні медикаментозні гепатити). Тому при Вашому виборі медикаментозного шляху лікування – зверніться до лікаря-невролога за місцем проживання. Часто медикаментозне лікування дає стійкий позитивний ефект, як правило це виникає при протрузіях міжхребцевих дисків розміром до 6мм. При великих грижах або грижах із ознаками секвестрації медикаментозне лікування буде неефективним, та лише ускладнить Ваше подальше хірургічне втручання та подовжить період відновлення. Недостатня ефективність консервативного  лікування протягом 4 тижнів є показом до операції.

Також, при певних умовах, є можливим виконати блокаду нервових корінців або епідуральну блокаду. Для цього є спеціально призначені медикаменти, які вводяться безпосередньо в хребтовий канал. Така методика є дуже ефективною, проте вона не позбавляє Вас від грижі а лише на час (як і медикаментозне лікування) знімає її симптоми. Дана методика найбільш ефективна при грижах розмірами до 6мм. Перевага даного методу у тому, що він може як доповнювати медикаментозне лікування, так і бути основним методом без подальшого прийому ліків (про це лікар розповість Вам особисто).

Як правило, дані методики є ефективними на ранніх стадіях захворювання, у більші пізні строки позитивний ефект буде дуже короткотривалим.

Якщо консервативне лікування не веде до видимого покращення, зберігаються або наростають розлади ходи, зберігаються або збільшуються прояви терпкості та слабкості у ногах, зростає небезпека постійного ураження нервових корінців. Шляхом хірургічного лікування можна досягти значного позитивного ефекту після звільнення нервових волокон.

Також, існує методика черезшкірної лазерної вапоризації міжхребцевого диску, що передбачає проведення у пульпозне ядро через голку лазерного опромінення. Останнє нагріває тканини пульпозного ядра випарюючи із нього воду. Таким чином, об’єм міжхребцевого диску стає меншим, грижове вип’ячування зменшується. Дана методика є альтернативою медикаментозному лікуванню та епідуральним блокадам, оскільки порівняно швидше позбавляє від больових відчуттів. Слід відмітити, що лазерна вапоризація ефективна лише при малих грижах (до 6мм), гідрофільності пульпозного ядра (просвітління на МРТ у міжхребцевому диску), відсутності ознак секвестрації. Покращення стану відбувається за даними різних дослідників у 60%-76% хворих, іншим виконують мікродискектомію.

Як проводиться операція?

Мета операції полягає в тому, щоб звільнити від стиснення нервові волокна спинного мозку. Для цього потрібно частково видалити грижу міжхребцевого диску яка створює фактор компресії нервового корінця у хребтовому каналі.

Операція буде проводитись при загальній анестезії. Подробиці та ризик проведення анестезії пояснить Вам анестезіолог.

Рентген-обстеженням буде визначено місце грижового вип’ячування, для того, щоб можна було мінімізувати розріз шкіри та м’яких тканин. Довжина розрізу складає від 2 до 4см, яка залежить від ступеню розвитку у Вас підшкірної жирової клітковини. Після розрізу шкіри відділяється м’язова тканина від кістки з одного боку для того щоб підійти до хребтового каналу та грижі між хребцевого диску.

Рішення про об’єм операції буде виноситись на основі даних клінічного огляду, передопераційної діагностики, а також інтраопераційних знахідок. Операція включає в себе наступні етапи: часткове видалення жовтої зв’язки допоки буде візуалізовано нервовий корінець, після чого останній, за необхідності, зміщується із грижі диску за допомогою мікрохірургічної техніки. Далі здійснюється безпосереднє видалення грижі диску спеціалізованими мікроінструментарієм. При вираженому набряку корінця, на нього буде встановлено проти набрякові та знеболювальні медикаменти місцевої дії. Хірургічна рана зашивається розсмоктуючим шовним матеріалом (вікрил) із застосуванням косметичного шва. Таким чином Вам не потрібно буде знімати шви з шкіри – їх  не буде.

Дана методика операції проводиться із застосуванням потужного освітлення та збільшувальної оптики (налобні лупи, мікроскоп).

Ми пишаємося тим, що в нашому відділенні встановлено найбільш сучасне обладнання компанії Karl Storz для проведення ендоскопічної мікродискектомії. Система має назву Easy Go, та дозволяє видаляти грижі міжхребцевих дисків через розріз у 1-2см! Більш детальну інформацію Ви знайдете за посиланням

Після операції протягом 1-2 годин Ви будете перебувати під наглядом анестезіолога, після чого Вас переведуть до палати.

Мікродискектомія є високоефективним золотим стандартом лікування гриж міжхребцевих дисків у всьому світі.

 
На що слід звернути увагу?

Після операції можуть виникати неприємні больові відчуття у спині, також може боліти післяопераційний рубець. У цих випадках допомагає болезаспокійливий засіб. Після операції Ви можете відчути наростання терпкості шкіри у нозі, стопі у порівнянні із доопераційним рівнем. Як правило, вона минає протягом кількох днів.

В перші 24 години після операції інколи можуть виникати труднощі із сечовипусканням (особливо у жінок). Ця проблема вирішується за допомогою встановлення катетера, проте після Вашої активізації (переході у вертикальне положення) даний симптом зникає.
При вставанні можуть виникати ортостатичний колапс (потемніння в очах). В такому випадку обов`язково повідомте лікаря, щоб він міг призначити препарати для покращення кровообігу. Для профілактики останнього Вам необхідно проводити 3-4 рази на день у лежачому положенні наступні вправи: почергово підніміть руки вгору та вниз до 20 разів, у сторони – 20 разів, потім підтягніть почергово кожну ногу по 20 разів.

На наступний день після операції Ви будете самостійно вставати та ходити. Слід поступово розширювати руховий режим: першу добу після операції ми рекомендуємо вставати кожні 2години та ходити до 50м на раз, із наступної доби Ви можете ходити до 100м за прийом, після чого Ви самі можете регулювати дальність та частоту ходи.

Через 1 місяць після операції Ваша хода не повинна бути обмеженою. Тривалість перебування у лікарні після таких операцій складає як правило 2-3 доби після операції, у рідкісних випадках, якщо у Вас до операції були значні порушення, ми будемо рекомендувати проведення курсу відновного лікування у нашому стаціонарі до 10-12 днів.

Строки сідання після операції варіюють серед різних клінік у світі, проте найбільш доцільним є розпочинати сидіння через 3 тижні після операції. Тривалість сидіння має збільшуватись до звичайної протягом кількох днів. Також, не слід згинати спину протягом цього часу, та уникати різких рухів.

Через 3 місяці після операції Ви можете давати невеликі навантаження на хребет, поступово їх збільшуючи до таких, щоб 6 місяців Ви повернулись до попередньої фізичної активності. Носіння корсету зовнішньої фіксації поперекового відділу хребта необхідне при переході у вертикальне положення протягом першого місяця після операції. У подальшому Ви маєте одягати його лише при ходіння на далекі відстані, невеликі подорожі. Через три місяці, та у подальшому Ви маєте одягати корсет лише при фізичних навантаженнях.

Якщо Ви багато проводите часу за кермом, Вам слід придбати ортопедичну поперекову подушку на крісло авто. Також, слід відмітити, що ми рекомендуємо керувати автотранспортом не раніше ніж через 5-6 тижнів із моменту операції.
Маємо Вас повідомити, що куріння та вживання алкоголю негативно відображається на строках відновлення та реабілітації після операції. Також, уникайте переохолоджень, стресів, надмірної ваги. Сексуальне життя не є протипоказаним, проте дотримуйтесь вищевказаних рекомендацій.

Через 1 місяць після операції ми рекомендуємо регулярно відвідувати басейн. Через 3 місяці спостерігатись у лікаря-фізіотерапевта за місцем проживання із відвіданням кабінетів лікувальної фізкультури та фізіотерапевтичним лікуванням.

до операції	після операції

Пам’ятайте про те, що остеохондроз – процес незворотній, його можна лише призупинити. Тому, уникайте переохолоджень, тяжких фізичних навантажень, травм, черезмірних спортивних навантажень. Періодично протягом дня приймайте положення лежачи – таким чином, давайте відпочити м’язам Вашої спини.

до операції	після операції

Відео ендоскопічної поперекової мікродискектомії системою Karl Storz EasyGo