Синдром хронічного болю у спині

Синдром хронічної болю в поясниці досить поширений. 96% людей хоча б раз протягом життя відчували біль в спині. Це одна з найбільших причин звернення до лікаря в світі.

Діагноз синдрому хронічного болю в спині встановлюється при тривалості захворювання більше 6міс. Потрібно знати, що біль це прояв захворювання, тобто біль у спині може бути викликана різними захворюваннями. Причиною можуть бути часті травми, перерозтягнення, артрит міжхребцевих суглобів (фасет-синдром), грижа міжхребцевого диску, стеноз хребтового каналу, компресійні переломи хребців, остеопороз, спондилолістез, деформуючий спондильоз, анкілозуючий спондилоартроз, пухлини хребта.

Якщо у Вас спостерігається хоча б один з нижченаведених симптомів, зверніться до кваліфікованого лікаря:

• постійний біль у попереку який посилюється ночами змушуючи шукати зручне положення в якому вона зменшується
• біль часто іррадіює в одну або обидві ноги посилюючись при ходьбі, часто супроводжується онімінням в ногах
• наявність порушення функції сечовипускання і кишковика (імперативні позиви або затримка)
• якщо біль виник після фізичного або спортивної напруги, після невдалого падіння, стрибка або іншої травми
• біль виник на тлі незрозумілої втрати апетиту і ваги.

Діагностика

У першу чергу пацієнт з наявністю хоча б одного з вищевказаних симптомів звернутися до лікаря за місцем проживання. При підтвердженні симптомів лікар повинен направити пацієнта на консультацію до невролога. Наявність клінічної симптоматики є приводом для проведення рентгенографії хребта та призначення нейровізуалізаційних методів обстеження, таких як комп'ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія.

В умовах нашої клініки є можливість виконати всі дослідження на сучасних апаратах. У більшості випадків цих методів достатньо для виявлення причин хронічного болю в спині.

Часто застосовується електронейроміографія – це метод, що досліджує ефективність передачі електричного імпульсу по нерву та його передачу до м'язів. Зменшення швидкості провідності і втрата сили імпульсу свідчить про здавленні нерва. Також, електронейроміографією можна підтверджувати отриманий позитивний ефект від проведеного лікування або операції.

В окремих спостереженнях Вам буде запропоновано виконати радіоізотопну сцинтиграфію. Під час даної процедури внутрішньовенно вводять невелику кількість радіоактивної речовини (радіоізотопу). Ця речовина накопичується в кістках і дозволяє лікарю виявити проблеми, пов'язані з кістками, використовуючи спеціальну камеру.

Консервативне лікування включає в себе значне зменшення фізичної активності пацієнта, носіння підтримуючого корсета на поперековий відділ хребта для обмеження в ньому рухів, застосування протизапальних засобів, судинної терапії. Також, особливо ефективні фізіотерапевтичні методи лікування, санаторно-курортне лікування.

Епідуральна блокада – метод вибору в тих ситуаціях коли медикаментозне лікування недостатньо ефективно, а показання до операції сумнівні або операція протипоказана.

Метод передбачає введення в хребетний канал епідурально спеціальних гормональних і протизапальних засобів. Блокада проводиться під місцевою анестезією, і вже через кілька годин Вас можуть виписати.

Ви повинні відразу відчути позитивний ефект від проведення блокади, який повинен запустити пусковий механізм до Вашого одужання.

При виявленні у пацієнтів з синдромом хронічного болю в спині стенозу, спондилолістезу або грижі міжхребцевого диска необхідно приймати рішення з приводу операції, оскільки позитивний ефект від епідуральної блокади може бути нетривалий.