ТРАВМИ ХРЕБТА ТА СПИННОГО МОЗКУ

Травма хребта з пошкодженням спинного мозку відноситься до найбільш важкого виду травми людського організму.

 

Переломи хребта виникають в результаті безпосереднього впливу механічної сили, падіння з висоти, а також при черезмірному розгинанні, чи згинанні хребетного стовпа.

 

Хребетно-спинномозкова травма – це не одномоментна подія, а ціла серія процесів, що починається з механічного впливу, спінального шоку, набряку із наступною ішемією нервової тканини, що продовжується довгі дні та місяці.

 

Серед травматичних пошкоджень спинного мозку розрізняють струс, забій, розміжчення із частковим порушенням анатомічної цілісності або із повним переривом спинного мозку, гематомієлію, епідуральний, субдуральний та субарахноїдальні крововиливи а також травматичний радикуліт.

 

Травма хребта впливає на спинний мозок та його корінці не тільки безпосередньо, але й шляхом здавлення артерій, що постачають кров до мозку, до його оболонок та корінців.

 

Для уніфікованої оцінки неврологічного статусу в 1969 році Frankel запропонував використовувати систему градацій:

 

Тип неврологічного прояву

 

А. Повне пошкодження спинного мозку. Відсутні чутливість та рухи нижче рівня пошкодження

В. Неповне пошкодження. Збережений будь-який вид чутливості нижче рівня пошкодження за виключенням фантомних видів чутливості

С. Неповне пошкодження. Збережена незначна м’язова сила. М’язова сила або рухи настільки слабкі, що функціонального значення не несуть. Сенсорна функція може бути або порушеною, або ні

D. Неповне пошкодження. Наявність м’язової сили. Збережені рухи несуть функціональну цінність та можуть бути використані для пересування або самодогляду

E. Повне виздоровлення. Повне відновлення всіх моторних та сенсорних функцій. Можуть зберігатися патологічні рефлекси.

 

Виходячи з механізму травми, виділяють основні групи переломів, що визначають напрямки та шляхи лікування.

 

Діагностика

 

Клінічні прояви:

 

• Біль. Інтенсивність болей вказує на важкість кісткових пошкоджень, об’єм травматизації навколишніх тканин, загальний стан хворого, та наявність супутньої травми інших органів. При нестабільних пошкодженнях болі різко посилюються при найменшій спробі рухів, носять оперізуючий характер та можуть ірадіювати у нижні кінцівки.
• При огляді звертається увага на положення хворого, деформацію осі хребта, виражений больовий синдром супроводжується напруженням паравертебральних м’язів.
• При об’єктивному обстеженні хворих, пальпаторно та перкуторно можливо визначити рівень пошкодження, а також стан довгих м’язів спини, стан остистих відростків на всьому протязі хребта, болісність в ділянці поперечних відростків при їх переломах. Крім цього можливо визначити такі симптоми як визначення рухливості хребта, осьове навантаження, вислуховування кісткової крепітації в момент руху хребта. Потрібно не забувати, що дані методи можуть бути небезпечними, оскільки можуть призвести до погіршення травматичних ускладнень, тому вищевказані дії допустимі, коли всі інші методи обстеження, включаючи рентгенологічні, не вказують на перелом хребта. Також, специфічним симптомом пошкодження передніх відділів грудопоясничного та поясничного відділу є симптом посилюючихся болей в хребті при підніманні прямих ніг в положенні хворого лежачи на спині  з одночасним натисканням кінчиками пальців на остисті відростки хребців по черзі, при цьому біль дає змогу лікарю визначити локалізацію пошкодження.
• При пошкодженні шийного відділу хребта ступінь прояву неврологічного дефіциту може варіювати від радикулярних симптомів до пара- чи тетра плегії, необхідно пам’ятати, що при пошкодженні краніовертебральної області чи верхньошийного відділу хребта є висока небезпека розвитку висхідного набряку спинного мозку, що буде проявлятися дихальними та гемодинамічними розладами.

 

Неврологічні порушення:

 

Пошкодження хребта в 44% супроводжується неврологічними розладами з боку функції спинного мозку та його корінців. Всі хворі в залежності від характеру неврологічних розладів діляться на три групи:

 

• з синдромом повного порушення провідності спинного мозку та кінського хвоста у вигляді паралічу з порушеннями функції тазових органів
• з частковим порушенням провідності спинного мозку та кінського хвоста у вигляді парезів
• ірадіюючі, часто різкі оперізуючі болі або „простріли” у кінцівки, вираженість яких залежить від зміни положення кінцівок, але може бути знижена сила тільки окремих груп м’язів. Тактильна чутливість частіше порушується.

 

У хворих з повним або частковим порушенням провідності, особливо на рівні пояснично-крижового сегменту, розвиваються важкі порушення функції тазових органів, деструктивні зміни в тканинах, що неодмінно значно погіршує загальний стан хворих.

 

Рентгенологічне обстеження:

 

Є обов’язковим при травмах хребта, і виконується в двох взаємо перпендикулярних площинах (боковій, та передньо-задній).

 

Компютерна томографія та магнітно-резонансна томографія є взаємодоповнюючими методами, і на даний момент є основними у діагностиці хребетно-спино-мозкової травми.

 

Покази до оперативного лікування в гострому та ранньому періоді травми:

 

• наявність нестабільності хребта
• наявність ознак компресії дурального мішка
• наявність кутової деформації більше 11⁰ для шийного, 25⁰ для поясничного та 40⁰ для грудного відділу хребта
• наявність неврологічної симптоматики зв’язаної з деформацією хребетного каналу.

 

Протипокази до проведення нейрохірургічного втручання:

 

• Порушення дихання;
• Грубі гемодинамічні порушення;
• Висхідний набряк шийного відділу спинного мозку;
• Грубі екстраспінальні пошкодження, розриви паренхіматозних органів, гематоми в порожнинах, шок.

 

Лікування

 

П'ятдесят років тому пошкодження спинного мозку зазвичай було фатальним. У той час більшість травм були важкими. При повному пошкодженні спинного мозку в наявності були невеликі можливості для лікування.

 

Сьогодні все ще не існує способу викликати зворотний розвиток ураження спинного мозку. Але сучасні травми зазвичай менш значні, вони є частковими травмами спинного мозку. І досягнення минулих років внесли сприятливі зміни в схему одужання постраждалих з пошкодженням спинного мозку і значно знизили кількість часу, який ті що вижили повинні проводити в лікарні. Дослідники розробляють нові методики лікування, включаючи інноваційні види лікування, методи протезування та лікарські препарати, які сприяють регенерації нервових клітин або покращують функції, що залишилися  після пошкодження спинного мозку.

 

А поки лікування ушкодження спинного мозку спрямоване на запобігання отримання інших травм і надання пацієнтам з пошкодженням спинного мозку можливості повернутися до активного і продуктивного життя в межах їх інвалідності. Все це вимагає невідкладної медичної допомоги та постійного догляду.

 

Хірургічне лікування проводять у тих випадках, коли доведено (шляхом КТ, МРТ, мієлографії або люмбальної пункцією з ліквородинамічними пробами) факт компресії спинного мозку. Також, хірургічне лікування показано пацієнтам і без неврологічної сімпоматікі але зі зміною кута хребта в ушкодженому сегменті, зміщенням хребців і т.д.

 

При пошкодженні спинного мозку оперативне втручання не може відновити пошкоджену тканину, але може профілактувати подальше поглиблення ушкодження спинного мозку за рахунок компресії в хребетному каналі. Навіть найкраще в світі обладнання і найкращий в світі нейрохірург не може Вам гарантувати відновлення втрачених функцій у результаті травми. Але достеменно відомо що чим раніше пацієнт потрапляє до нейрохірурга після травми, тим краще результати його лікування.

 

Метою операції є створення декомпресії спинного мозку в хребетному каналі, ревізії спинного мозку (щоб оцінити перспективи відновлення і відмити некротизовані ділянки), а також, що важливо, виконати стабілізацію пошкодженого сегмента хребта.

 

Ми проводимо стабілізацію хребта передніми, бічними і задніми доступами. Для цього використовуються різні титанові стабілізуючі системи провідних світових виробників (Stryker, Medtronic, Conmet, ChM та ін). Такі операції потребують спеціальної підготовки нейрохірурга, спинального інструментарію і потужної рентгенівської установки. Щороку співробітники нашої клініки вдосконалять техніку таких операцій в ногу з розвитком стабілізуючих систем, проходячи стажування в провідних клініках світу. Ми виконуємо понад 100 таких операцій щороку.

 

Залежно від відділу пошкодженого сегмента, види травми Ваш лікуючий нейрохірург спільно із завідувачем відділенням запропонують Вам той або інший вид стабілізації.

 

Перелом зубовидного відростка С2 хребця

 

до операції	після операції, стабілізація системою Medtronic Vertex

 

Перелом шийного хребця С5

 

до операції	передньо-задня стабілізація системами Medtronic Atlantis та Medtronic Vertex

 

Перелом грудного хребця Th5

 

до операції	стабілізація системою Stryker XIA II, та Medtronic Pyramesh

 

Перелом тіла поперекового L1 хребця

 

до операції	стабілізація Medtronic Legacy, та відкрита кіфопластика системою Medtronic Kyphon