Синдром кубітального каналу (ульнарний синдром)

Ліктьовий нерв формується із нервових відростків шийного відділу спинного мозку, проходить по задньо-внутрішній поверхні плеча переходячи на внутрішню поверхню ліктя, після чого нерв продовжується нижче по внутрішній поверхні передпліччя, переходить на кисть у медіальній її частині. Найбільш вразливе місце для ліктьового нерву якраз у ділянці ліктя. У даному місці нерв проходить через спеціальний канал який формується кісткою, зв’язкою та мязом. Якщо Ви проведете рукою по внутрішіній поверхні ліктя, Ви відчуєте кістковий виступ, це – медіальний мищелок. За ним Ви знайдете заглиблення – це і є канал ліктьового нерву. Ліктьовий нерв відповідає за чутливість мізинця та половини безіменного пальця, а також за роботу мілких мязів кисті.

При стисненні нерву всередині цього каналу виникають симптоми, відомі Вам, як відчуття терпкості та болю в області мізинця та безіменного пальців, у ділянці ліктя, як наслідок виникає поступове зменшення м’язової сили та м’язів кисті та втрата працездатності руки. Практично постійно вищевказані симптоми посилюються вночі порушуючи сон, що заставляє пацієнта знаходити зручне положення для руки, трясти нею, розтирати її, опускати з ліжка, що не завжди призводить до короткочасного покращення. Досить часто дані відчуття поширюються на передпліччя та плече, інколи і на шию. Якщо не проводити лікування даного синдрому, поступово виникне слабкість у м’язах кисті, а далі і атрофія. Хворому тяжко виконувати точні рухи кистю, наприклад: взяти чашку, застібнути ґудзики, чистити картоплю тощо. Із часом затерпання та слабкість можуть стати незворотними.

Причиною цього затиснення стає подразнення нерву через тривалу мікротравматизацію ліктя внаслідок постійних фізичних навантажень особливо в умовах холоду, ревматичних захворювань, розростання сполучної тканини та навіть пухлини. Відомо, що під час згинальних рухів у лікті нерв розтягується до кількох міліметрів. Саме часті згинальні та ротаційні рухи і призводять до розвитку ульнарного синдрому. Також, даний синдром може виникати після тривалого тиснення на внутрішню поверхню ліктя (при писанні тощо),  а також при незначних травмах ліктя. Стиснення нерву призводить до пригнічення кровотоку у ньому, це носить назву ішемії. Поступово стиснення наростає, ішемія прогресує, що веде до розвитку рубцевої тканини навколо та всередині нерву, відчуття оніміння та слабкість у кисті наростають. Якщо не ліквідувати стиснення, шанси на видужання будуть сумнівними.

Як правило на ульнарний синдром страждають люди які багато працюють руками. Частіше синдром виникає у перукарів, бухгалтерів, водіїв, працівників сільського господарства та будівництва. Наявність хронічних захворювань суглобів, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, травм у минулому ліктя збільшує вірогідність захворювання.

Дослідити функціонування серединного нерву можливо із допомогою електронейроміографії, яка покаже чи є зниження швидкості проведення імпульсів по нерву.

Синдром кубітального каналу – це синдром який не дає змоги нормально працювати та відпочивати, а при несвоєчасному лікуванні призводить до повної втрати рухів та відчуття у кисті, як наслідок – втрати працездатності та перехід на інвалідність.

Без оперативного втручання, якщо хвороба буде прогресувати, Ви можете повністю втратити чутливість пальців, поступово розвинеться слабкість у кисті, пальці взагалі можуть не згинатись.

Чи є альтернатива операції?

Для отримання позитивного ефекту від лікування пацієнту рекомендовано обмежити або змінити ті види діяльності які призводять до виникнення симптомів. Окрім того, носіння фіксуючого бандажа на лікоть протягом дня обмежує рухи у ньому, тому також може призвести до зменшення симптомів захворювання. Слід відмітити, що куріння та вживання алкоголю негативно впливають на будь-які види лікування, ці звички слід виключити.

Медикаментозне лікування включає отримання протизапальних засобів, високих доз вітамінів групи В, препаратів, що відновлюють мієлінову оболонку та застосовуються при нейропатіях, виконання ЛФК вправ, фізіотерапевтичні методи лікування.

Якщо дані засоби не призводять до покращення, а симптоми повертаються чи наростають, необхідно розглянути необхідність у проведенні хірургічного лікування.

Операція виконується малоінвазивно, під місцевим знеболенням: на внутрішній поверхні ліктя робиться розріз шкіри до 3-4см, після чого виділяється ліктьовий нерв. Виконується декомпресія каналу нерва. При цьому вірогідність пошкодження функціонально-значимих структур (судин, нервів та сухожиль) відсутня, тобто це є безпечно. За допомогою оптичного збільшення (бінокулярна лупа, хірургічний мікроскоп) нерв буде оглянуто та наявні фактори стиснення будуть усунуті.

Які є надії на успіх:

Операція призводить до повного одужання нерва. Відчуття повертаються тим швидше, чим менше ураження нерва, тобто чим раніше Ви згодитесь на операцію. Стан може покращуватись впродовж півроку після операції. Під час фази відновлення нерва можливі незвичні нічні відчуття у передпліччі та кисті інколи до виникнення незначних болей.

Щоб виключити усі фактори ризику Вас буде детально обстежено перед операцією лікуючим лікарем.

На що слід звернути увагу?

Чітко дотримуйтесь інструкцій Вашого лікаря відносно прийому медикаментів, контрольних оглядів та правил поведінки.

Дану операцію проводять амбулаторно «come and go procedure» (Ви у той же день покинете відділення), а також стаціонарно.  В останньому випадку Вас госпіталізують, Ви будете знаходитись під постійним наглядом медперсоналу.

Після місцевої анестезії Вам не дозволяється в день операції приймати активну участь у дорожньому русі, Ви не можете керувати автомобілем чи мотоциклом, працювати на небезпечних машинах.

Щоб закріпити успіх операції, ми сподіваємось на Вашу співпрацю і сумлінне дотримання усіх вказівок у післяопераційний період. Щоб запобігти набряку рука повинна лежати або утримуватись у припіднятому положенні.

Якщо Ви відмічаєте посиніння чи наростання оніміння пальців, це може виникати через надмірно туге бинтування – необхідно ослабити пов’язку.

Після звільнення каналу при ворушінні пальцями може виникати біль та відчуватиметься деяка обмеженість у рухах. Це минає самовільно протягом кількох днів після операції, проте повідомте своєму лікуючому лікарю про такі симптоми.

Почніть через короткий проміжок часу після операції (вже через кілька годин) рухати пальцями.

Не дозволяйте собі тримати руку внизу, це може призвести до набряку м’яких тканин.

Після зняття швів (8-10 доба) рука повинна перебувати у спокої протягом кількох днів. Вже через місяць після операції Вам дозволяється виконувати повсякденну роботу.

Тривалість повного видужання та реабілітації після лікування залежить від давності захворювання та його стадії.

Пам’ятайте: Чим більше занедбана стадія хвороби – тим довший період реабілітації.

Ми пишаємося тим, що в нашому відділення вперше в СНД, встановлена ​​ендоскопіческая система компанії Karl Storz за методикою Krishnan, що дозволяє проводити операцію декомпресії кубітального каналу через розріз всього в 5мм! Більш детально Ви можете дізнатися про цей методикою перейшовши за цим посиланням.

Ефективність операції досягає 100% результату, проте є дуже необхідним вчасно звернутись до лікаря.

При виникненні вищевказаних симптомів у Вас, зверніться до невролога за місцем проживання, або до нейрохірурга у Вінницьку обласну психоневрологічну лікарню, де напрацьовані усі необхідні способи діагностики та методи лікування даної патології (тел. для консультацій 507939, email: neurovin.post@gmail.com).

Електронейроміограф працює з 09-00 до 14-00 щоденно у кабінеті функціональної діагностики Вінницької обласної психоневрологічної лікарні тел. 507917.