Субарахноїдальний крововилив

Субарахноїдальний крововилив (САК) – це крововилив в субарахноїдальний простір (порожнина між павутинною та м’якою мозковими оболонками. Найчастіше відбувається через розрив артеріальної аневризми судин головного мозку (70-90% випадків).

Фактори що призводять до розвитку аневризм судин головного мозку:

1. Дегенеративні захворювання людини, що зустрічаються після 40 років, в тому числі дегенеративні зміни в судинах головного мозку.
2. Артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску).
3. Атеросклеротичне пошкодження артеріальної стінки.
4. Вроджені аномалії, які сприяють появі та розвитку аневризм.

Субарахноїдальний крововилив зустрічається з частотою від 6 до 19,4 випадків на 100 000 населення (Томберг Т.). В 72% хворих захворювання починається раптово серед повного здоров’я, іноді після або підчас фізичного чи психічного напруження (Лєбєдєв В.В., Крилов В.В.). Смертність перевищує 50% в перші тижні після початку захворювання.

Ознаки субарахноїдального крововиливу:

1. Різкий головний біль (нагадує «удар по голові») – виникає через подразнення оболонок головного мозку кров’ю, що вилилась з судини в субарахноїдальний простір.
2. Нудота та повторне блювання – має рефлекторний характер, а також може відбуватись через різке підвищення внутрічерепного тиску та тиску в лікворних (субарахноїдальних просторах).
3. Втрата свідомості – загрожуючи ознака масивного субарахноїдального крововиливу, коли кров стискає відділи мозку що відповідають за підтримання свідомості (стовбур головного мозку). Втрата свідомості також може виникати через спазм внутрічерепних судин.
4. Психомоторне збудження – виникає через подразнення кори головного мозку кров’ю, що вилилась в субарахноїдальний простір.
5. Напруження м’язів та біль в ділянці потилиці (ригідність м’язів потилиці) – рефлекторний симптом, що свідчить про подразнення мозкових оболонок.
6. Підвищення температури тіла.
7. Підвищення артеріального тиску.

Діагностика

Основним методом діагностики САК є відповідна клінічна картина та проведення додаткових методів дослідження: комп’ютерної томографії головного мозку, люмбальної пункції та церебральної ангіографії.

Комп’ютерна томографія дозволяє отримати зображення головного мозку та його оболонок, та виявити наявність крові в субарахноїдальному просторі, оцінити розповсюдженість крововиливу та, в деяких випадках наявність та локалізацію аневризми судин головного мозку.

Люмбальна пункція (поперековий прокол) – це інвазивна методика, яка дозволяє оцінити склад рідини (ліквору), що омиває головний та спинний мозок. У разі наявності субарахноїдального крововиливу, лікар, за допомогою люмбальної пункції, може встановити або підтвердити діагноз субарахноїдального крововиливу. Крім того, отримана рідини, може буди проаналізована лабораторно з визначення певних показників, що мають додаткову діагностичну цінність. Люмбальна пункція має також лікувальний ефект, так як підчас її виконання відбувається частка елімінація (видалення) крові, що знаходиться в субарахноїдальних просторах.

Церебральна ангіографія – найбільш точний метод діагностики судин головного мозку, що виконується в умовах рентгенопераційної. За допомогою цього методу виявляють аневризми та артеріо-венозні мальформації, що є причиною субарахноїдального крововиливу. Визначають їх розташування, розміри та вигляд. Церебральна ангіографія також уточнює ступень та розповсюдженість судинного спазму, що є частим ускладненням субарахноїдального крововиливу.

Лікування

Лікування субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву артеріальної аневризми комплексне. Медикаментозне лікування спрямоване на стабілізацію стану хворого та попередження ускладнень таких як розвиток набряку головного мозку, вазоспазму, судом, повторного розриву аневризми. Хірургічне  лікування спрямована на виключення аневризми з кровотоку (закриття аневризми) для попередження повторних кровотеч.

Види хірургічних втручань

Ендоваскулярне втручання – це найбільш сучасний високотехнологічний метод виключення аневризм судин головного мозку з кровотоку. Він полягає в веденні спеціальних мікроспіралей (coils) в порожнину аневризми через систему катетерів та провідників. Доставка спіралей в аневризму відбувається шляхом пункції (проколу) стегнової артерії в паховій ділянці. Після закриття аневризми спіралями відбувається її трамбування і вона з часом перетворюється на сполучнотканинний тяж. Перевагою ендоваскулярного вручання є малоінвазивність, тобто можливість через «прокол», без розрізу та трепанації, виключити  причину субарахноїдального крововиливу.

Пряма хірургія аневризми виконується шляхом створення доступу (розрізу) з виконанням трепанації черепа, підходом до аневризми з використанням операційного мікроскопу та кліпуванням аневризми (перекриттям входу в аневризму) спеціальними мікрокліпсами, що відмежовують її порожнину від загального кровотоку, таким чином, попереджаючи повторну кровотечу. Перевагою прямої операції є можливість видалення крові (гематоми) з субарахноїдального простору, що попереджає розвиток судинного спазму.